Ведення м'яча і дриблінг в дитячому футболі

Терміни «ведення м'яча і «дриблінг» мають різне смислове значення, служать виконанню різних тактичних задач, природно мають свої нюанси в методиці навчання спортивних футбольних шкіл. Цей поділ досить умовний, у грі вони швидко і часто перетікають між собою, але для правильного навчання дітей футболу тренер повинен акцентувати увагу на цьому поділі.

Ведення м'яча - це дії, які мають на увазі, переміщення по полю з м'ячем без безпосереднього опору противника і служать підготовкою до виконання дриблінгу, передачі, удару по воротах.  У футбольній секції дітей з самого початку навчають технічним прийомам цієї групи.

Дриблінг (англ. Dribble — «вести м'яч») – ведення м'яча при опорі суперника (не більше 1,5 м ігрової відстані). Тут мається на увазі відстань, при якій противник має можливість вступити в боротьбу за м'яч (вибити, відібрати, торкнутися). Це зв'язка декількох технічних прийомів (фінти, обманні руху, обведення), об'єднаних тактичним завданням і обмежена часом. Фінт (або російські синоніми — обведення, обіграш, обманні рухи) це технічний прийом, який служить засобом досягнення мети ігрового епізоду і залежить від виду дриблінгу.

І методи підходу навчання технічних прийомів в дитячих футбольних спортивних секціях різні.

• Ведення м'яча. Стандартний набір вправ: обведення фішок, ведення м'яча в різних напрямках, відпрацювання різноманітних способів торкання м'яча при веденні. Не стільки важливо як дитина веде м'яч, скільки які її подальші дії. А що ж потрібно для дітей в грі в футбол, щоб прийняти рішення? Оцінити ігрову ситуацію правильно. А для цього у дитини повинна бути піднята голова, це дуже важливо. Завдяки цьому команда уникне безлічі помилкових передач. Дитина повинна вміти аналізувати положення гравців обох команд на полі, напрямку і швидкості їх переміщень.
• Дриблінг. Залежно від місця його застосування, і поставлених завдань, виділяються:

— Дриблінг простору. Мета — виграш простору і вихід на позицію загрози удару по воротах або створення атаки.  Вибір фінтів залежить від індивідуальних здібностей гравця, а так само від місця застосування, кількості супротивників, розміру простору і т. д. Типова зв'язка «фінт – удар», «фінт – останній, короткий пас», «фінт — простріл, навіс», «фінт — пас на хід».

— Дриблінг часу. Мета — виграш часу. Це необхідно в тому випадку, якщо неможливо застосувати дриблінг простору. Треба зберегти м'яч для своєї команди, дочекатися відкривання своїх атакуючих напарників, створити можливості для пасу партнеру, скоротити дистанцію до воріт і так далі. Основні набори фінтів і обманних рухів - відхід з м'ячем у вільну зону зі зміною напрямку руху.  Краще, якщо юний футболіст зможе перевести «дриблінг» в «ведення м'яча», тобто піти від суперників на відстань достатню для спокійної підготовки наступної дії. Дриблінг часу дозволяє і піти в бік своїх воріт, і «обстукатись» з партнером.

— Дриблінг збереження. Завдання футболіста полягає в збереженні м'яча для подальших дій і / або виграшу часу при щільній взаємодії з одним або декількома суперниками. Гравець може «укрити» м'яч корпусом, піти у вільну зону, надійно відіграти його в бік вільних захисників.