Ефективність тренування в дитячому футболі

Будь-яке тренування в спортивній секції корисна і приносить користь. Але на скільки? Це задача, яку сучасні футбольні школи повинні вирішувати. Вони повинні розробляти методики підвищення ефективності тренувального процесу. Якщо мета дитини стати професійним футболістом, то треба розуміти за рахунок чого це станеться. На зростання спортивної майстерності дітей у футболі впливають три фактори:

1. Кількість тренувального часу. Воно обмежене і на різних етапах підготовки має свою межу. У молодших вікових групах кількість тренувального часу значно відрізняється від старших. Тільки тренуючись більше інших можна наздоганяти і обганяти більш здатних від природи дітлахів. У футбольних школах у маленьких дітей кількість тренувань зростає поступово від 2-3 в тиждень до 5-6 (включаючи змагання). Тільки ті, хто мають велике бажання і можливість тренуватися, мають шанси стати першими.  Якщо гравець не сильно обдарований, навіть тренуючись як всі, він буде програвати більш здатній дитині. Тут все залежить від мети приходу дитини в футбольну школу.
2. Вроджені рухові здібності і природні фізичні якості. Тут вже спочатку, що від природи дано, то дано. Але не все так безнадійно. Природний потенціал це добре, але треба його ще зуміти максимально проявити і розвинути. Кожна людина від народження наділена певними здібностями і задатками. Чимось природа обдарувала більше, а чимось менше, але рідко, коли дано багато здібностей. Тут головне завдання правильно і якомога раніше визначити свої сильні сторони, акцентувати на них увагу і одночасно підтягнути слабкі до хоча б середнього рівня. Футбол дуже різноманітна гра і вимагає прояв спортивних здібностей і фізичних якостей в різних моментах. Велика кількість ігрових позицій, які мають різні вимоги до фізичних параметрів (потрібні і високі гравці і нижче середнього зросту), фізіологічні особливості (потрібні і спринтери і середняки), здатність до реалізації техніки в грі та вміння тактично мислити швидше за інших.
3. Якість тренувального процесу. Це фактор, який може принести вирішальну перевагу, його ефективність і корисність. Для того, щоб поліпшити тренування тренер повинен виявити індивідуальні сильні сторони гравця і цілеспрямовано, планомірно і сумлінно їх розвивати. Також максимально рано визначити найбільш підходящу ігрову позицію і збільшити зусилля з навчання техніці позиції, типовим техніко-тактичним зв'язкам і тактико-технічним діям. Це єдиний фактор, який не має, на відміну від двох перших, природних обмежень. Методики та обладнання для їх реалізації вдосконалюються постійно.