Футбольний клуб «Мілан» (AC Milan)

Мілан є найуспішнішим на міжнародному рівні серед італійських футбольних клубів з сімома перемогами в Кубку Європи і першість в Лізі Чемпіонів УЄФА. Абревіатура AC розшифровується як Associazione Calcio, що в перекладі означає "Футбольна Асоціація".

Історія клубу

Мало хто знає, що один з найвідоміших символів Італії, такий як ФК Мілін, був фактично заснований двома англійськими емігрантами, Гербертом Кілпіном і Альфредом Едвардсом. Точна дата заснування -13 грудня 1899 року. З самого початку клуб був частково футбольним і частково клубом гри в крикет - в цей час клуб називав себе Milan Foot-Ball і Cricket Club - але досить скоро футбол став переважаючим, і клуб пізніше змінив назву в 1919 році на Milan FC (назва знову зміниться, спочатку на Milan Associazione Sportiva, а потім на Associazione Calcio Milan).

команда Мілан, президент і віце-президент (1901 рік)

Міланський футбольний клуб швидко зарекомендував себе, вигравши своє перше скудетто два роки по тому, а потім послідували ще дві перемоги в 1906 і 1907 роках.

Після розколу в клубі, який призвів до заснування головного суперника Інтера, Мілану необхідно було пройти більше 40 років для завоювання свого наступного титулу. Він з'явився в 1951 році з виходом знаменитого шведського тріо, відомого як GreNoLi: Гуннар Грен, Гуннар Нордаль (все ще кращий бомбардир клубу з 221 голом) і Нільс Лідхольм. Наступні 20 років були набагато доброзичливі до італійського клубу, який виграв ще сім скудетто, два європейських Кубка (перемога в Кубку Європи в 1963 році була першою для італійської команди в конкурсі) і два Кубки володарів кубків, а також чотири трофеї Coppa Italia.

Скандал з договірними матчами

За цим пішов період занепаду. Після скандалу з договірними матчами в Тотонеро в 1980 році, коли гравці і чиновники робили ставки на ігри, Мілан був покараний і знижений у Другий дивізіон (президент Феліче Коломбо був довічно відсторонений від футболу). Незважаючи на те, що клуб повернувся в Серію А вже в наступному, 1982 році, він знову вибув. Мілану вдалося повернутися до вищого дивізіону, але клуб незабаром опинився на межі банкрутства, перед його придбанням Сільвіо Берлусконі в 1986 році.

Сільвіо Берлусконі і гравці Мілана

Скандальний медіамагнат і політик Сільвіо Берлусконі був власником "Мілана" більше двадцяти років, до 2017 року, коли клуб був проданий китайському інвестору.

Величніша команда в історії

Берлусконі повернув ФК "Мілан" на шлях слави. Керований талановитим молодим тренером Арріго Саккі, "Мілан" швидко став силою природи, вигравши свій одинадцятий Скудетто в 1988 році і два європейських кубка в наступні два роки. Виступ у виданні 1988-89 був особливо вражаючим з 5-0 проти "Реала" в півфіналі, а потім 4-0 у фіналі проти "Стяуа Букурешті". Міланська команда, очолювана голландським тріо Рууда Гулліта, Франка Райкарда і Марко ван Бастена, була визнана найвеличнішою в історії футболу. Крім величезної кількості талантів на полі це був також успіх, який був обумовлений зональною системою розстановки Саккі.

тактическая расстановка Милана до 1989

Домінування клубу тривало в 90-і роки з Фабіо Капелло, поставленим в якості нового тренера, із застосуванням більш оборонного підходу на полі. У цей період "Gli Invicibili" (укр. "непереможні"), як стали називати клуб, додав п'ять додаткових Скудетто до свого рахунку, а також ще один трофей Ліги чемпіонів з пам'ятним розгромом 4-0 над Барселоною у фіналі. Голландські зірки зникли, але їх замінили інші зірки, такі як Марсель Десаї, Деян Савічевіч і Звонімір Бобан.

Нове тисячоліття

З початку 2000-х «Мілан» був менш успішним через домінування «Інтера», але клубу все ж вдалося виграти ще два Скудетто, дві Ліги чемпіонів і свій п'ятий титул Coppa Italia. Дербі делла Мадонніна або Деббі ді Мілано між Міланом і Інтером часто є запеклою боротьбою. Статистика команд дуже близька, в 2016 році інтер лідирував з 77 виграними іграми проти 75 виграних ігор Міланом. Одними з найяскравіших гравців "россонері" (одне з прізвиськ клубу), в новому тисячолітті стали Андреа Пірло, Кларенс Зеєдорф, Кака, Алессандро Неста та Андрій Шевченко.

Сильвио Берлускони с кубками клуба Милан

Ультрас

29 січня 1995 року сталася трагічна подія, що затьмарила виступ команди. Фанат "Дженоа" був зарізаний біля генуезького стадіону ультрас "Мілана". Мілан протягом багатьох років мав різні групи ультрас, найбільш відома була група з назвою Fossa dei Leoni.

Вболівальники футбольного клубу Мілан

Символіка

На логотипі накреслена абревіатура "ACM" (що означає AC Milan) у верхній частині і номер 1898 (рік створення) в нижній частині. Простір у центрі логотипу вертикально розділений двома прапорами. Зліва прапор з червоно-чорними кольорами команди, а праворуч прапор з червоним хрестом - це хрест Святого Амвросія, покровителя міста Мілан.

Офіційний веб-сайт: www.acmilan.com

Глоловні трофеї

Чемпіонат Італії з футболу / Серія А: 18
Кубок Італії: 5
Кубок Європи / Ліга Чемпіонів: 7
Кубок володарів Кубків УЄФА: 2
Чемпіонат Італії з футболу: 1901, 1906, 1907
Серія А: 1950-51, 1954-55, 1956-57, 1958-59, 1961-62, 1967-68, 1978-79, 1987-88, 1991-92, 1992-93, 1993-94, 1995-96, 1998-99, 2003-04, 2010-11
Кубок Італії: 1966-67, 1971-72, 1972-73, 1976-77, 2002-03
Кубок Європи: 1962-63, 1968-69, 1988-89, 1989-90
Ліга Чемпіонів УЄФА: 1993-94, 2002-03, 2006-07
Кубок володарів Кубків УЄФА: 1967-68, 1972-73

Видатні гравці

Луї ван Хеге, Гуннар Нордаль, Нільс Лідхольм, Гуннар Грен, Хуан Альберто Шиаффіно, Джанні Рівера, Марко ван Бастен, Рууд Гулліт, Франко Барезі, Марко Сімоне, Массімо Амброзіні, Марсель Десаї, Деян Савічевіч, Звонимир Бобан, Філіппо Індзагі, Джордж Веа, Андреа Пірло, Кларенс Зеєдорф, Кака, Паоло Мальдіні, Алессандро Неста, Андрій Шевченко